• YouTube Социальные Иконка
  • LinkedIn Социальные Иконка
  • Facebook
  • Instagram

©  Raketa, 2019

  • Raketa

Чи стануться нарешті зміни каналів дистриб’юції в тревел індустрії?


Тревел індустрія постійно ставить нові питання, на які доводиться шукати рішення всім залученим сторонам – авіаперевізникам, готельним мережам, онлайн провайдерам, ГДС, агенціям, тощо.


Пропонуємо шукати відповіді разом. Сьогоднішня тема: Чи стануться нарешті зміни каналів дистриб’юції в тревел індустрії?


🔸 Передісторія

Сумне закінчення епохи Thomas Cook повинно було спонукати всіх причетних до галузі переосмислити та переоцінити існуючу модель бізнесу. Незважаючи на те, що цей оператор має величезну долю ринку та мільйони пасажирів, токсичне поєднання помилкових стратегій Thomas Cook, повільне прийняття рішень та конкуренція, що розвивається навкруги на максимальній швидкості, забили останні цвяхи в його труну.


Це також відбувається на ринках авіакомпаній, готелів та інших туристичних компаній. Навіть улюбленці ринку, такі як Uber, стикаються з трудовими, фінансовими втратами та юридичними проблемами. Всі ми обізнані про успіх TUI, Expedia, Booking, Airbnb, а також мета пошукових двигунів, таких як Kayak. Ландшафт туристичної галузі, у її найширшому розумінні, критично змінився за останнє десятиліття, і ми чітко бачимо переможців, які глибоко розуміють свій ринок і здатні швидко реалізовувати свої бізнес ідеї.


Картина в секторі ділових поїздок виглядає зовсім інакше. З величезним зменшенням тарифів на авіаперевезення, більшою кількістю варіантів розміщення, ніж будь-коли, і постійно зростаючим трафіком ( обсягом закупок ), роль тревел менеджера перейшла до відділу закупівлі. Ще один цвях у труні - жорсткий розподіл сервісів.


Прийняття NDC не відбувається швидкими темпами. Незважаючи на те, що він вийшов на ринок авіакомпаній 12 років тому, лише кілька авіакомпаній та GDS інвестували та запускали це рішення. Якщо такий темп поширення збережеться, запуск NDC подовжиться до наступного століття. Багато хто буде цьому радий, оскільки такі кардинальні зміни завжди болючі та й існуюча бізнес модель TMC (Travel Management Company), в основі якої сьогодні використання GDS, все ще стабільно працює, але має великі обмеження щодо прогресу через по суті застарілу технологію.


🔸 Проблематика

Останні три десятиліття були загалом вдалими для галузі авіа перевозок, включно із сектором ділових поїздок.


Існує лише дві основні бізнес-моделі: (1) спадщина GDS, заснована на досягненні максимально можливої вартості перевозки і орієнтована в основному на ділових подорожуючих та значно менше на пропускну спроможність або (2) модель LCC, де найнижча ціна виграє пасажирів та орієнтація на максимальне завантаження рейсів.


Сьогодні обидві моделі належать та контролюються GDS. Є третій варіант. У Китаї Travelsky задовольняє місцевий трафік і дешевше інших GDS для авіакомпаній. Але це монополія.


Авіа перевізникам необхідний власний механізм дистриб’юції хоча б для внутрішніх ринків, щоб вони могли контролювати свої доходи за справедливою ціною.


Корпорації хочуть мати можливість вести переговори задля отримання оптимального для ділових подорожуючих продукту. Сюди можна віднести додаткові послуги, такі як зміна квитків, повернення коштів, харчування, бронювання місця в салоні, багаж та додатковий багаж, пріоритетні посадка та висадка, доступ до лаунж зони, підвищення класу обслуговування, спеціальні пропозиції та багато іншого.


В той самий час керівництво компаній бажає знати, де зберігаються та як захищаються їх дані по витратам, наскільки глибокі можливості для їх аналізу. Ділові подорожуючи та організатори подорожей одночасно потребують зручного інструменту пошуку та бронювання з доступом до контенту місцевого проживання та транспорту, включаючи автобус, поїзд, метро, Uber тощо.


Величезні суми вкладаються лідерами галузі як у туристичні, так і в бізнес тревел рішення для самостійного бронювання. Проблема насправді полягає в тому, що якими б розумними та інтелектуальними не були ці рішення, вони все ще базуються на існуючий інфраструктурі.


🔸 Інструменти самостійного бронювання

Важливим критерієм простота та зручний користувальницький механізм пошуку та бронювання, який при цьому контролює виконання тревел політики компанії. Включно з лімітами в залежності від багаточисельних рівнів ієрархії та з варіантами, що повинні чи не повинні відображатись для певних категорій співробітників. Такий інструмент сам підкаже користувачеві чи бронювання зроблено в межах політики або поза політикою, чи воно потребує затвердження. Такі корпоративні рішення вже існують, але ми знаємо, що ділові подорожуючі все ще віддають перевагу простоті онлайн інструментів, розроблених для туристичних потреб.


🔸 Використання персональних даних ділових подорожуючих

Насправді кожен постачальник не потребує доступу до всіх персональних даних подорожуючого. Будь-який постачальник, призначений компанією, потребує відповідних до своєї конкретної ролі даних. Наприклад, International SOS повинен отримати дані бронювання, оскільки йому необхідна інформація про місцезнаходження пасажира в режимі реального часу.


Перехід на корпоративний інструмент онлайн бронювання має відбуватися згідно сучасних корпоративних стандартів, а саме:

• Безпечний інструмент зберігання профілів, інтегрований з HR базою компанії • Багатоканальна модель дистриб’юції ( включно з NDC та веб сервісами інших постачальників ) • Простий та дружній для користувача інтерфейс • Доступ до даних про ділові подорожі компанії в режимі реального часу


Тобто необхідне корпоративне рішення, оскільки ефект від доступу до корпоративних тарифів та тарифів на проживання з цілим рядом постачальників у поєднанні з миттєвими доступом до даних та захистом цих персональних даних значно перевищує вартість впровадження такого інструменту.

(Посилання на джерело: https://www.businesstravel-iq.com/…/ole-mortensen-is-travel…)

1 перегляд